Який він, «ЄЦ» по-севастопольськи?
10:32 22.07.2008
Володимир Правдивець, «Народна самооборона», Крим
Після декількох місяців, проведених у підпіллі, севастопольський «Єдиний центр» нарешті зважився заявити про своє існування, тим самим поставивши під сумнів майбутнє іншої пропрезидентської команди, – місцевого НСНУ.
Провісником приходу «Єдиного центру» до Севастополя стала поява в місті в квітні цього року філії громадської організації «Гарт». Пізніше, в травні-місяці, організація змінила свою вивіску на «ЄЦ». Проте свій перший крок до юридичного оформлення на місцевому рівні новий пропрезидентський проект зробив тільки 21 червня, провівши таємну конференцію за участю лідера партії Ігоря Кріля. Фактично саме цей захід став першим офіційним меседжем про те, що «Єдиний центр» прийшов до Севастополя.
У зв’язку з цим цікавою представляється схема побудови місцевого осередку організації. У цілому відповідаючи принципам, закладеним у новому партійному статуті, вона має низку особливостей. Як на міському, так і на районному рівні (адміністративно Севастополь складається з чотирьох районів, міста Інкерман, 28 сіл і селища Кача) місцевими осередками керують не мало не багато дві персони – керівник і куратор. Так, зокрема, керівником севастопольської міської організації «Єдиного центру» був обраний голова Гагарінської районної державної адміністрації Севастополя Сергій Заєць. Куратором же всього севастопольського «ЄЦ» став бізнесмен Ігор Приходько. До складу місцевого партактиву увійшли депутати Севастопольської міської ради Олексій Кисельов і Олександр Сьомін. Обидва є представниками фракції «Блок Сергія Кондратевського», що активно підтримав сторону Сергія Куніцина в конфлікті Севастопольської міської держадміністрації з Севастопольською міськрадою, яку контролює Партія регіонів. На громадських засадах до керівництва севастопольського «ЄЦ» увійшов заступник голови міської держадміністрації Дмитро Базів.
Сьогодні основні зусилля «Єдиного центру» в Севастополі направлені на комплектування первинних партійних осередків. Вже набрані, проте поки що не взялися до роботи, районні куратори. Ведуться пошуки кандидатів на посади керівників міських районних організацій.
Цікаво, аби очолити один з «відповідальних» постів цієї партійної структури, необхідно заповнити так звану «Особисту картку», в якій серед іншого вказати: П.І.Б., рік і місце народження, де і коли вчився і яку отримав освіту, в яких політичних партіях перебував (з вказівкою дати вступу, посади і дати виходу з лав організації), трудовий стаж (місце і час роботи). Також необхідно надати фотографію, автобіографію, ксерокопію трудової книжки, ксерокопії паспорта й ідентифікаційного коду. Прийом на роботу в місцевий «ЄЦ» здійснюється через Київ. Там же зберігаються трудові книжки тих, що посідають відповідальні посади, звідти ж нараховується і надходить зарплата. Сумісництво прийнятих у штат співробітників не допускається
Утім, на місцевому рівні можна знайти кілька інших нюансів, які, очевидно, супроводжують створення відділень «Єдиного центру» по всій Україні. Так, на співбесіді з претендентами на вступ з’ясовується мотивація такого вчинку. Особлива ж увага цьому питанню приділяється у тому випадку, якщо кандидат переходить в партію з іншої політичної сили. Разом з тим, при розмові з охочими долучитися до нового пропрезидентського проекту не приховується, що головними ідеологічними супротивниками «ЄЦ» є БЮТ і «Народна самооборона».
Що стосується «манни небесної», обіцяної тим щасливчикам, хто має всі шанси потрапити в штат, вона така. Кураторові районного осередку партії на сьогоднішній день обіцяна зарплата близько 2,5 тисяч гривень, а, залежно від посади, зарплати в центральному міському апараті «Єдиного центру» приблизно в 1,5-2 рази вище. У свою чергу ті, хто вже встиг отримати що належить з партійної каси, говорять, що виплачувані суми дещо нижче за ті, що озвучувалися при прийомі на роботу. Головною ж інтригою залишається питання, які дивіденди отримуватимуть керівники міської і районних організацій, які, на відміну від кураторів, беруть участь у роботі партійних структур на громадських засадах.
Проте, не дивлячись на нюанси, фінансування створення місцевого відділення партії йде повним ходом. Зокрема, ось уже не один місяць, як орендований за пристойні гроші і обставлений за останнім словом техніки, діє міський офіс організації по проспекту Генерала Острякова, 155-В. І хоча штаб-квартира місцевого «ЄЦ» розташована не в центральній частині міста, а в одному зі спальних районів, в цілому вона виглядає респектабельно. Разом з тим на сьогоднішній день організація не планує відкривати офіси для районних партійних осередків.
Не жаліє «Єдиний центр» засобів і на завоювання місцевого медіа-простору. Зовсім недавно побачила світ партійна газета з назвою «Головний проспект».
У світлі наявних політичних трансформацій в помаранчевому таборі, непростими виглядають відносини «ЄЦ» з «Нашою Україною» і на місцевому рівні. Річ у тому, що з приходом «Єдиного центру» до Севастополя кілька «нашоукраїнців» залишило місцевий НСНУ. Зокрема, згідно з інформацією, озвученою на червневій політраді севастопольського відділення НСНУ, організацію залишили 9 осіб, більшість з яких були її top-активістами. Серед них – вже згаданий Дмитро Базів, а також лідер молодіжного крила севастопольського НСНУ Ярослав Сичов. До речі, міська молодіжка «Нашої України» була найбільш сильною і успішною структурою партії в Севастополі. З переходом же в «ЄЦ» Сичова ряди молодіжного крила значно порідшали, оскільки разом з ним партію залишили і багато інших активістів.
З цілком зрозумілих причин реакція на перехід людей в «Єдиний центр» з відділення «Нашої України» була достатньо хворобливою. Перебіжчиків охрестили «зрадниками», а «Єдиному центру» були пред’явлені звинувачення в цілеспрямованій роботі з переманювання партійних кадрів. У свою чергу, керівництво міського відділення «ЄЦ» спростувало випади на свою адресу і завірило колег в тому, що мета на майбутніх виборах (зрозуміло, президентських) одна, і що «ми з вами співробітничатимемо».
Однак дедалі очевиднішим стає той факт, що з приходом у місто нової політичної сили місцеве відділення «Нашої України» стало наближатися до тієї межі, за якою постане питання його життєздатності. Цьому сприяє і ряд тенденцій, що намітилися всередині самої організації. Так, на місцевому рівні звичною справою стала практика скорочення вакансій у структурі міського партійного осередку. На сьогоднішній день керівництво севастопольського НСНУ вважає, що за відсутності серйозної роботи, пов’язаної з виборчою гонкою, немає сенсу тримати «зайвих» людей. Будуть вибори, кадри знайдуться – свято вірять і розкидаються своїми прихильниками місцеві партійці, забуваючи про те, наскільки складним містом для їх політичної сили є Севастополь.
Під скорочення потрапило і фінансування міського відділення «Нашої України». З партійної каси виділяються тільки кошти, призначені для оплати праці офіційно прийнятих на роботу членів місцевого партійного осередку. Досі севастопольський НСНУ ходить у боржниках перед своїми активістами, що забезпечили участь партії в дострокових виборах до Верховної Ради у вересні минулого року. З обіцяних сум людям було видано тільки аванс. Інше, як мовиться, пробачили. Певною мірою цей чинник також сприяв відтоку людей з «Нашої України», що переконалися в нездатності організації виконувати узяті на себе зобов’язання.
Відзначимо, що без зайвого ажіотажу 8 липня цього року «Єдиний центр» обзавівся своєю депутатською групою в Севастопольській міській раді. Поки що до її складу увійшло тільки п’ятеро депутатів – представники фракції «Блок Сергія Кондратевського» Олександр Семін, Олексій Кисельов і Лідія Столярова, член фракції «Блок Сергія Іванова» Віктор Сальников, а також представник «Народної опозиції» Наталії Вітренко Сергій Скурський.
Отже, далеко не з порожніми руками севастопольський «ЄЦ» побував у Києві на першому публічному з’їзді своєї політичної сили, що встигла за короткий час здобути славу «найзагадковішого» претендента на український політичний Олімп. Та й керівництво «ЄЦ», схоже, не має наміру втрачати Крим, оскільки найголовніший кримський «єцовець», і за сумісництвом глава Севастопольської МДА, Сергій Куніцин був введений у президію партії.
Джерело: "Народна самооборона"
