Олесь Доній: Щоб не наговорив Жванія, це не може бути предметом для судового чи політичного переслідування
11:11 16.07.2008
На відкритті символічного пам’ятника спікерові
Верховної Ради Арсенові Яценюку побував народний депутат України, член депутатської групи
«Народна самооборона», керівник відомого мистецького об’єднання «Остання барикада» і
колишній «мотор» Революції на граніті у 1990 році Олесь Доній.
Олесь не лише взяв участь у відкритті «монументального» мистецького твору чернівецького, як він сам каже, «провокатора-художника» Анатолія Федірка, але й одним з перших кинув до прикованого поряд ланцем алюмінієвого кухля своїх депутатських кілька гривень. Щоправда, згодом йому довелося повторити дійство, бо журналістам здалося, що він до кухля кинув не надто багато грошей.
Втім, цікава імпреза на Головній, 31, біля «Букініста», відбулася досить швидко, і у парламентаря, власне, залишився час поспілкуватися з кореспондентом «БукІнфо» (м. Чернівці).
– Олесю, якими шляхами ти до нас дібрався? Не часто у нас зустрінеш на вулиці столичного депутата. Та й наших в день з вогнем…
– Ти ж знаєш, я очолюю мистецьке об’єднання «Остання барикада». Цим проектом, відверто кажучи, я займаюся більше, ніж політикою. Ця агенція спеціалізується на підтримці різноманітних мистецьких акцій: музичних, літературних, візуального мистецтва. У нас багато власних проектів. Ось буквально з 1 по 3 серпня у нас відбудеться фестиваль «Барикада на Тузлі». Він пройде у Сімферополі, Керчі та на самій Тузлі. Там буде багато виступів літераторів, кілька перформенсів, зокрема, запрошений ваш Анатолій Федірко, буде Сашко Надоній, багато різних митців…
23-24 серпня ми проведемо День Незалежності з Махном у Гуляйполі. Це наші великі такі акції. Окрім того, люди, які з нами співпрацюють, проводяться невеличкі перформенси, виступи. Ми намагаємося підтримувати такі дійства у різноманітний спосіб.
– Тобто тебе запросив на цю акцію Анатолій Федірко?
– Так. Він звернувся до мене за співпрацею. А я, дізнавшись про задум, із великим задоволенням взяв участь. Бо мені здається, що іронія і пародія це якраз суть української естетики. Іноді іронією можна вплинути на свідомість людей набагато більше, ніж іншими засобами.
– Цікаво, ти як парламентар як сприймаєш цей пам’ятник? Адже там Федірко збирається збирати кошти на розвиток українського парламентаризму…
– Це кумедний витвір мистецтва (сміється). Він не дає політикам занадто підійматися до неба і там довго «ширяти». Політики повинні не забувати, що вони звичайні люди і якщо вони задиратимуть занадто «носа», то в цій країні є люди, які по цьому «носу» можуть дати щигля.
– Ти явно натякаєш на Яценюка. Але ось на відкритті Анатолій був іншої думки. Він сказав, що цей пам’ятник – данина Яценюку, як чернівчанинові, як особистості.
– Ну, у мене теж до пана Яценюка немає жодного негативу. Те, що казав пан Федірко, – це виключно позитивна річ з вшанування ще одного чернівчанина з Пантеону. А цей Пантеон починається із самого Федірка, тому тут все нормально (сміється).
– Олесю, не обійдемося в розмові без політики. Твоя думка, чому було провалено прийняття змін до бюджету?
– Те, що у коаліції є кризові явища, зрозуміло й без мене. Коаліція зсередини не може забезпечити 226 голосів…
– На осінь таки будемо «ховати» коаліцію? Які, власне, твої прогнози?
– Не гарантовано. Але зараз видно, що загострилася конкуренція між двома політиками, які претендують йти на наступні президентські вибори, – Ющенком і Тимошенко. Щодо прогнозів… поки на осінь їх у мене немає. Я вимальовував у нашій фракції кілька варіантів розвитку, але фракція поки не зупиняється на жодному, який нам підходить. Це або влаштування нової коаліції з Блоком Литвина, чи це буде нова коаліція з Регіонами, чи це боротьба за те, щоб кулуарно домовлятися з іншими фракціями… Так як розмови у фракції не виходить і рішення остаточно не прийнято, очевидно, що повторюватиметься попередня діяльність Верховної Ради, коли існували просто кулуарні домовленості з комуністами і литвинівцями, після чого і ті і інші періодично підтримували рішення коаліції. Схоже, що така практика буде продовжена, а далі не за горами й президентські вибори…
– На твою думку, створення партії Балоги «Єдиний центр» це похорони по НСНУ?
– Не думаю. ЄЦ зараз класична партія влади. Вона, орієнтуючись на місцеву бюрократію та еліти, спроможна взяти свої 3-5%. Вони можуть або знищити «Нашу Україну», або її підкорити. Другий варіант навіть більш ймовірний.
– Підкорити НСНУ?
– Уяви наступні парламентські вибори. Наприклад, у блоці за Ющенка ЄЦ буде вже стрижнем, а «Наша Україна» його сателітом, вкупі з дрібнішими партіями.
– При такому розвитку ти не виключаєш, що «Народна самооборона» не буде серед цих партій чи організацій?
– Я не виключаю жодних тандемів, але для того, щоб «Народна самооборона» зливалася ще раз, необхідна зміна в «Нашій Україні». Вона не повинна орієнтуватися на лише одну постать, а орієнтуватися на ідею.
– Скільки даєш відсотків того, що Ющенко вдруге стане Президентом?
– У відсотках я не знаю. Але у нього є шанси стати знову Президентом, але не за рахунок «помаранчевого» електорату. Чи зважиться він іти на вибори від «біло-блакитного» електорату, чи зважиться керівництво регіоналів за Ющенка закликати на виборах – мені не відомо.
– Ти особисто підтримуєш точку зору Жванії у нинішньому конфлікті з Ющенком? Наприклад, у тому, що Ющенко не був отруєний…
– Я не втручаюся у цей конфлікт. Вважаю, що вони наговорили між собою багато некоректних речей. Так само не вважаю, що варто виносити на поверхню такі речі. Нехай би розібралися сам на сам, закрившись у кімнаті. Але… Щоб не наговорив Жванія, це не може бути предметом для судового чи політичного переслідування. Це просто не демократично.
