Тарас Стецьків: Глибинного розколу між «Нашою Україною» і «Народною самообороною» немає
13:17 16.07.2008
Глибинного розколу між НУ і НС немає. Є деякі
розбіжності і суперечності. Проте за наявності політичної волі можна спокійно з НС і НУ
зліпити одну сильну політичну партію.
Не дивлячись на різкі вислови членів НС у бік СП і відмінність позицій партнерів по фракції в скандалі «Жванія-Ющенко», йти політичним шляхом «Наша Україна» і «Народна самооборона» будуть разом. Тому що в цьому порятунок від забуття виборців і можливість стати впливовими. Якщо ж політичної волі до об’єднання і мудрості лідерів не вистачить, тоді - маргінес. «Болото і безумство», як сказав Тарас Стецьків.
– Тарасе Степановичу, «Наша Україна» недавно заявила, що на Давида Жванію здійснюється тиск і що у нього намагаються вилучити паспорт. Чи відомі Вам деталі цієї ситуації і чим вона закінчилася? Якщо закінчилася...
– Ситуація не вирішилася. Відомо тільки, що пан Пукшин (замголови СП. – ред.) особисто проявляє чудеса героїзму для того, щоб вручати різноманітні розпорядження ГПУ і київській міліції з вимогою вилучити у Жванії паспорт. Вся ця історія дуже неприємна. Мені особливо гірко, що існує особистісне протистояння між Віктором Ющенком і Давидом Жванією, яке нічим не закінчиться – за Конституцією, жодного громадянина України не можна з чиєїсь волі позбавити громадянства.
– Ви думаєте, що протистояння між Президентом і Давидом Жванією тільки посилюватиметься?
– Це протистояння не політичне, а персонального характеру. Воно вже опустилося до такого рівня, що люди плюються. Я категорично не підтримую того, що творить ГПУ за допомогою СП щодо позбавлення Давида Жванії громадянства. Але не менш категорично я не розділяю ту абсурдну кампанію наклепу і критики, яку Жванія проводить щодо отруєння президента. Це деморалізує і без того деморалізовану політику і наших прихильників. Я не раз про це говорив і просив Давида зупинитися. Це все дискредитує демократичний табір! До того ж, повторюся, з цього протистояння немає ніякого конструктивного виходу. Окрім маргіналізації політиків, які беруть в ньому участь. Я збирався Віктору Андрійовичеві сказати, що не президентська справа опускатися до такого рівня цькування. Так само Давиду не можна було заходити так далеко в персональному протистоянні з президентом, тому що він зачепив глибоко особисте. А такі речі спалюють між людьми мости.
– Розв’язання кризи можливе?
– В результаті буде тривала судова тяганина, яка нічим не закінчиться.
– Президія «Нашої України» заявила, що засуджує заяви Давида Жванії щодо отруєння Президента. В той же час «Народна самооборона»...
– ...прийняла точку зору Давида Жванії. Я особисто вважаю, що винні обидві сторони. І обидві повинні зупинитися. «Наша Україна», звинувачуючи Жванію, забула сказати про те, що аналогічну позицію займає і Президент. Скажіть мені, будь ласка, хто з них кращий: Президент, який намагається позбавити Жванію громадянства, чудово знаючи, що у нього є право на громадянство, чи Жванія, який ображає Президента і який говорить, що отруєння не було?
– Переводячи конфлікт у площину міжособистісних стосунків Жванця-Ющенко, Ви намагаєтеся відмежувати Давида Важайовича від «Народної самооборони». Чому?
– Тому що Давид Важайович у багатьох випадках веде свою персональну гру і не виступає від імені «Народної самооборони». Хоча тінь від цієї персональної гри лягає на НС...
– І заглиблює розкол між НУ-НС.
– Абсолютно. І тому, на мою думку, це інтриганство, яке особисто я засуджую. Про яку командну гру можна говорити у випадку зі Жванією? Людина просто персонально грає в свою гру, не розуміючи при цьому, що такої склочної людини пізніше не захочуть бачити ні в одному політичному таборі. Адже якщо він сьогодні так чинить із Президентом, існує підозра, що так само він поводитиметься і з іншими. Що, досвід Олександра Зінченка нікого ні в чому не переконав?
– Тарасе Степановичу, НУ і НС, які від самого початку не демонстрували єдності політичних поглядів, після конфлікту Ющенко-Жванія зовсім розійдуться?
– Глибинного розколу між НУ і НС немає. Є певні непродумані вислови окремих представників НС. З боку НУ такі ж різкі відповіді. Безумовно, деякі розбіжності й суперечності є. Проте, я вважаю, що за наявності політичної волі можна спокійно з НС і НУ зліпити одну сильну політичну партію. Тим більше що «Єдиний центр» виконує дуже хорошу санітарну місію, забираючи з НУ всю гнилизну. І це чудово. Тому що залишається ідеологічна частина «Нашої України». І якби у Юрія Луценка і В’ячеслава Кириленка вистачило політичної зрілості домовитися і спробувати почати об’єднувальний процес, заздалегідь збудувавши партнерські відносини з Президентом, така політична сила могла б у загальнонаціональному масштабі бути третьою після ПР і БЮТ.
– Але навіщо така політична сила Президентові, якщо у нього є ЄЦ, на який він, якщо вірити словам Віктора Балоги, спиратиметься?
– Нехай спирається. Я ж не проти того, щоб Президент спирався на ЄЦ. Але ж всі ми не живемо в цій державі тільки для Президента, правда? Я думаю, що багато людей в НУ думають і про своє політичне майбутнє. Зрозумійте, можна бути з Президентом, можна бути під Президентом, а можна Президента підтримувати. Але це не означає, що потрібно повністю розчинитися в Президентові! Ось у чому проблема.
Президент – політична фігура, яка може піти або не піти на другий термін, а НУ, – політична сила, яка братиме участь в майбутніх парламентських кампаніях незалежно від того, буде Ющенко Президентом чи ні. Щоб у НУ було політичне майбутнє, вона повинна стати самостійною. Інакше в 2009 році все потоне раз і назавжди. Або розпадеться. Було б дуже добре, якби НУ і НС об’єдналися. Якщо цього не відбудеться, будуть інші комбінації.
– Розпад НУ з відходом частини її в БЮТ?
– У стані супротивників БЮТ взагалі зараз істерика, тому що кожен хід погіршує їхнє положення. А Тимошенко дуже міцно стоїть на ногах. І ключова роль в цій ситуації відведена Президентові – він повинен відмовитися від конфронтації з БЮТ і з Юлею особисто. Якщо цього не відбудеться, то напруга буде зростати всю осінь і неминуче призведе до розпуску парламенту. А дострокові вибори президентська сторона програє з тріском – чи то Блоком Ющенка, чи то ЄЦ, чи то НУ-НС. У такій ситуації, як зараз, – це дорога в нікуди. Тільки я думаю, що у людей, які затіяли нинішню гру, є зовсім інший сценарій.
– Який?
– Розігруючи карту деструктиву, вони хочуть дискредитувати демократичні сили, потім виникне «несподіване» рішення Конституційного суду про відміну політреформи, наприклад. І тоді у Ющенка з’являються повноваження Кучми, тоді він сам може зняти прем’єр-міністра. Ось така може бути гра. Потім – дострокові вибори за іншим виборчим законом. Наприклад, за мажоритарно-пропорційним. Адже створюється ілюзія, що такі вибори за рахунок «мажоритарки», адмінресурсу і фінансів можна виграти. Ось для чого ЄЦ потрібний!
– Хороший план. Ось тільки реалізувати його нереально....
– Існує небезпека реалізації, існує. Але ми про нього знаємо. І протидіятимемо, звичайно. На відміну політреформи вплинути зможемо навряд чи, а ось ухвалення нового виборчого закону... – тут є питаннячко, чи вдасться його прийняти. За пропорційною ж виборчою системою вони вибори не виграють. І зупиняться на півдорозі. І ось якщо ми їм зламаємо зміну закону, тоді Ющенко опиниться перед дилемою: розпускати парламент і йти по чистій «пропорціоналці» або не розпускати парламент. Але нова ж коаліція не створюється – її немає, її неможливо створити.
– І що далі?
– А далі нічого. У такій ситуації за кризу в країні хто буде відповідальний? Той, хто цю кашу заварив – Віктор Балога. А якщо Балога – значить і Президент. І куди у такому разі ми йдемо? Якщо до другого президентського терміну, то яким чином? Це якесь безумство. Всі сценарії, які зараз у них у голові, ведуть до деструктиву. Єдиний конструктив – утримання демкоаліції відкидається категорично, тому що є «коса». А вони її ненавидять. Але ж якщо категоріями ненависті й любові керуватися в політиці, то це неминуче приведе до поразки.
Джерело: ІМК
